Роль гумату калію у формуванні мікробного ценозу та відтворенні родючості грунту

Стан ґрунту — це не тільки агрохімічна оцінка, а й мікробіологічний контроль за формуванням та функціонуванням мікробного ценозу як одного з чутливих діагностичних критеріїв оцінки родючості ґрунту. Адже мікробні групи формуються на певному агрофоні, і будь-яке хіміко-техногенне навантаження ґрунту може супроводжуватися змінами його структурно-функціональних особливостей, збідненням видового складу, зниженням або випадінням із ценозу агроно-мічно-корисних груп мікроорганізмів. У цьому випадку мікробіологічне діагностування ґрунту дає можливість визначити реакцію окремих популяцій мікроорганізмів на несприятливі умови (техногенне забруднення ґрунту тощо) та обґрунтувати доцільність усіх заходів, спрямованих на відтворення ґрунтової родючості.

Наприклад, збереження рослинних решток, на противагу їх традиційному спалюванню, допомагає збагатити хімічну складову ґрунту органікою та слугує живленню й активізації діяльності біоти. Саме органічні залишки і є матеріалом для утворення гумусу. Найактивнішу роль у цьому відіграють мікроорганізми, які здатні продукувати ферменти, що руйнують лігнін, целюлозу, клітковину, білки рослинних решток. Завдяки цьому вони отримують енергію для життя та матеріали для побудови своїх тіл. За рік в оптимальних умовах у ґрунті накопичується до 5 т мікробної маси, яка теж збагачує органікою ґрунт. Гумус та продукти розкладання органіки перетворюються знову ж таки мікроорганізмами у розчинні у воді та доступні для рослин речовини. Крім того, мікроорганізми активно мобілізують, тобто переводять у розчинну форму мінерали ґрунту: фосфор, магній, кальцій, сірку, залізо, бор, молібден, цинк, залізо та інші. Трансформація органічної речовини мікроорганізмами зумовлює підвищення біологічної активності ґрунту: амоніфікатори збільшуються в 1,5-2,3, целюлозоруйнуючі — в 1,7-2,8, нітрифікатори — в 1,8— 2,7 разів, збільшуються доступні форми азоту, фосфору, калію, інших макро- та мікроелементів.

Таблиця 1. Результати деструкції на рештках різних сільськогосподарських
культур після обробки їх гуматом калію

Азот також постачається у ґрунт мікроорганізмами-азотфіксаторами, які залежно від своєї специфіки можуть фіксувати, тобто перетворювати молекулярний атмосферний азот в аміачний, від 70 до 200 кг/га. Мікроорганізми далі можуть переробляти аміачну форму у більш корисну для рослин нітратну. І чим більше азотфіксаторів у ґрунті, тим активніше працює ця ланка. Це підтверджено самою природою: незаймані людиною ліси, луки без внесення азотних та інших добрив з року в рік накопичують велику рослинну біомасу. У ґрунтах, які роками піддавалися хімізації та руйнувалися під дією важкої механізації, вона порушена. Негативно впливають на мікробну активність і несприятливі кліматичні умови. Завдання аграріїв — повернути родючість ґрунтам, беручи приклад з природи, у зв’язку з чим рекомендуємо постійно підтримувати активний фон корисної мікрофлори ґрунту обробкою його та рослинних решток Біоде-структором стерні.

Що це за препарат і яке його призначення?

Це комплексний за складом та дією мікробний препарат, до складу якого входять:

• активні ґрунтові мікроорганізми — продуценти целюлаз та інших ферментів;
• бактерії-антагоністи патогенних для рослин грибів та бактерій;
• фосфатмобілізуючі та азотфіксуючі бактерії;
• продукти життєдіяльності вказаних мікроорганізмів (біо-фунгіциди, фітогормони, ферменти, вітаміни, амінокислоти);

Призначення гумату калію (біодеструктора стерні) — обробка стерні та грунту після збирання урожаю злаків, кукурудзи, сорго, бобових, овочевих та інших культур, а також сидератів безпосередньо перед дискуванням або оранкою для пришвидшення розкладання поживних, сидеральних та інших рослинних решток, підвищення родючості ґрунту та оздоровлення його за рахунок пригнічення розвитку збудників рослинних хвороб.

Характерною особливістю препарату є ще й те, що частина мікрофлори, яка входить до його складу, при несприятливих погодних умовах здатна тривалий час зберігати свою життєдіяльність завдяки спороутворенню. При настанні сприятливих умов (достня вологість, оптимальний температурний режим) мікроорганізми оживають і процес біодиструкції ВІДНОВЛЮЄТЬСЯ.

Досліди, проведені в степових умовах, показали ефективність використання гумату ,як біодеструктора стерні в рекомендованих дозах при обробці стерні та рослинних решток соломи, соняшнику, кукурудзи.

Як же відбувається дія препарату? Щоб краще це зрозуміти нагадаємо, що ґрунт — це складна система хімічних, фізичних та біологічних факторів. І тільки функціонування і взаемодія кожного з них може забезпечити родючість ґрунту і майбутній урожай будь-яких культур.

Хімічні фактори — це наявність гумусу, макро- і мікроелементів тощо. До фізичних відносять щільність ґрунту, вологоємкість та повітряну проникність, а це тісно пов’язане з його хімічним складом, біологічні — це мікрофлора, водорості, гриби, корені рослин, хробаки, інша біота, продукти їх життєдіяльності.

Використання гумату дає можливість покращити показники кожного зі даних вище факторів!

Особливо це необхідно в темі інтенсивного землеводства, де процеси ферментів та гниття рослинних решток стають некерований хаотичний характер.

Після обробки ґрунту гуматом відбувається помітна активізація ґрунтової мікрофлори. Чисельність основних таксономічних груп мікроорганізмів збільшується в (1,9-2,8) рази, ексшого-трофічних груп — в 5-8 разів.

Приведемо конкретний приклад. Дослідження стану мікробного угрупування у зразках ґрунту (чорнозем із поля площею 3,9 га після обробки Біодеструктором стерні) проводили за загальноприйнятими у ґрунтовій мікробіології методами. Кількісний і якісний склад основних таксономічних і функціональних груп мікроорганізмів, що беруть участь у трансформації біогенних елементів — азоту, вуглецю, фосфору, визначали методом посіву ґрунтової суспензії з відповідних розведень на елективні поживні середовища. Посів на агаризовані та рідкі середовища проводили поверхневим та глибинним способом. Облік мікроорганізмів здійснювали протягом 21-ї доби, залежно від швидкості проростання і фізіологічних особливостей культур.

Для проведення біодіагнос-тування ґрунту та визначення елементів морфофункціональ-ної структури мікробного ценозу і направленості процесів трансформації органічної речовини застосовували прийняті в мікробіології:

• показники напруженості мінералізаційних процесів — коефіцієнти мінералізації — імобілізації азоту за Мішус-тіним як відношення між мікроорганізмами, що використовують мінеральний і органічний азот;
• індекси педотрофнос-ті за Нікітіним як відношення кількості мікроорганізмів на ґрунтовому агару до чисельності на багатому органічному середовищі (МПА);
• активність процесу мінералізації гумусу як відношення кількості автохтонної мікрофлори, що здійснює деструкцію гумусових сполук, до загальної чисельності мікроорганізмів на пептон-глюкозному агарі з ґрунтовою витяжкою (табл. 2).

Таблиця 2. Чисельність мікроорганізмів азотного і вуглецевого обміну 
та інтенсивність мінералізаційних процесів у чорноземі

Обробка ґрунту гуматом позитивно вплинула на біологічну активність і процеси трансформації органічної речовини. Кількість загальної мікрофлори збільшилась в 1,9-3,4 разів, фосфат-мобілізуючих — у 4,4-8,6; целюлозоруйнуючих — у 2,5-5,8; вільноіснуючих азотфіксаторів — олігонітрофілів — у 3,3-5,9; амоніфікаторів — у 2,8-4,8; нітрифікторів — у 2,9-4,3; автохтонної мікрофлори — у 6-7,5 разів. Особливо посилився розвиток індикатора окультуреності та цінних агрономічних властивостей ґрунту — азотобактера, чисельність якого досягла 100% обростання грудочок.

Таблиця 3. Рекомендовані норми витрат Біодеструктора стерні

Обробка гуматом активізувала мікробний ценоз ґрунту, підвищила загальну кількість мікроорганізмів та його окремих угрупувань: продуцентів целюлозоруйнівних, інших ферментів, які покращують деструкцію рослинних решток, а також природних антагоністів збудників хвороб.

Рис. 1. Стан мікробного ценозу ґрунту до і після застосування Біодеструктора стерні

Таким чином, рослини отримують повноцінне живлення і захист від хвороб.